ФОРМУВАННЯ  ТА  УДОСКОНАЛЕННЯ  НАВИЧКИ ЧИТАННЯ

Для чого потрібно швидко читати

                                                                                                                               

   Дитина, яка не вміє швидко читати, зазнає вели­ких труднощів, перевантаження під час виконання домашніх завдань, особливо у середніх та старших класах. Внаслідок того, що читання книг за низької швидкості читання — не задоволення, а тяжка вис­нажлива праця, дитина, яка погано читає, непоси­дюча, не відвідує бібліотеку, не читає ні газет, ні книжок. Крім того, проблема швидкого читання має, на думку В.Зайцева, ще кілька аспектів.

I.  Аспект навчання: щоб виконати домашні зав­дання на один день, учень 8-го класу повинен про­читати у середньому 7—8 сторінок тексту підручни­ка. За низької швидкості читання, щоб прочитати текст тільки раз, дитина має витратити приблизно 2 години. Але оскільки при повільному читанні зміст прочитаного залишається незрозумілим, то учень повинен читати текст як мінімум тричі. Крім того, йому треба виконати письмові завдання. Але той, хто повільно читає, як правило, й повільно пише. Отже, зрозуміло, що вчитися успішно і без переван­тажень дитина зможе тільки тоді, коли навчиться швидко читати і писати.

II. Аспект розвитку. Розумова працездатність знач­ною мірою залежить від таких чинників, як опера­тивна пам'ять і стійкість уваги, що удосконалюють­ся в процесі читання. Тому учні, які швидко чита­ють і, як правило, читають багато, мають розвинену оперативну пам'ять та стійку увагу.

III. Аспект виховання. Усім добре знайоме яви­ще: в 3—4-х класах 60—70 % учнів вчаться позитив­но, в 4—5-х успішність різко падає, кількість учнів, що добре вчаться, зменшується до 30—40 %. У чому ж причина? Пригадаймо, що найсильніше впливає на успішність швидкість читання.. Якщо по закін­ченні 4-го класу учні не вміють швидко, добре читати, то у 5-му класі, коли різко зросте навчальне навантаження, їхня успішність падатиме.

  У нормативах, затверджених МОН України (вони мало відрізняються від тих, якими ми послуговува­лися раніше), вказано, що швидкість читання на­прикінці 4-го класу має становити 80—95 слів за хвилину.

   В.О.Сухомлинський у книзі «Розмова з молодим директором школи» пише, що бажано, щоб до мо­менту закінчення 4-го класу вільне читання стано­вило 150—300 слів за хвилину. Навіть 150 слів за хвилину — це майже удвічі більше, ніж вказано у нормативах.

    Дослідження В.Зайцева (Донецький державний університет) показало, що діти, які наприкінці 4-го класу читали в середньому зі швидкістю 150 слів за хвилину, потім стали відмінниками; ті, хто читав зі швидкістю 120 слів за хвилину — хорошистами; а ті, хто читав зі швидкістю 80—90 слів за хвилину — «трієчниками».

    Отже, орієнтуючись на нормативи МОН Украї­ни, учитель заздалегідь формує зі своїх учнів май­бутніх трієчників, а виконуючи рекомендації В.О.Сухомлинського — відмінників.

  Досягнення швидкості читання 120—150 слів за хвилину реальне, адже більше ніж 90 %учнів за темпераментом сангвініки та холерики, а тому роз­мовляють і читають саме у такому темпі. Водночас флегматики та меланхоліки, тобто ті, хто повільно розмовляє та читає, становлять менше ніж 10 %, або 3—4 учні в класі.

     Отже, переважній більшості дітей цілком доступна швидкість читання 120—150 слів за хвилину.

                   Професором І.Т.Федоренком, який керував ла­бораторією експериментальної дидактики у Харків­ському державному педінституті, і вчителями твор­чої групи лабораторії Донецького державного уні­верситету було розроблено цілу низку ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптималь­ну швидкість читання в учнів початкових класів. Зу­пинимося на деяких з них.

    Щоурочні п'ятихвилинки «читання-дзижчання» з використанням складових таблиць (ПГ, ППГ, ПППГ, де П — приголосний; Г — голосний; ПГ — приголосний + голосний), таблиць слів, пірамідок слів.

   «Читання-дзижчання» було одним з основних прийомів під час навчання читання учнів молодших класів у Павлиській школі. У наш час цей прийом застосовується у багатьох школах — він дуже ефек­тивний. Адже при звичайній методиці на уроках читання у класі з наповненням 30—35 осіб учитель має можливість спитати кожного учня тільки раз на тиждень, приділивши йому біля 2 хвилин. Тобто кожен учень матиме усього 2 хвилини на тиждень для тренування, що для навчання нормального чи­тання катастрофічно недостатньо.

   Що ж дають щоурочні п'ятихвилинки «читання-дзижчання»? Таким чином тривалість тижневого тре­нування становить біля 100 хвилин. Природно, що швидкість читання стає набагато вищою.

 Що таке «читання-дзижчання»? Це читання на­півголосно, щоб не заважати тому, хто сидить по­руч. Читають усі учні класу разом, одночасно, ко­жен зі своєю швидкістю.

   Людська пам'ять влаштована таким чином, що краще запам’ятовується те, що миготить, а не те, що постійно знаходиться перед очима. Тобто, важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Якщо ми хочемо опанувати якісь уміння, довести їх до рівня навички, треба проводити нетривалі вправи, але яко­мога частіше. Не варто примушувати дитину, що по­гано читає, читати вдома 1,5—2 години підряд. Така тривала, дуже тяжка робота формує у неї негативне ставлення до читання.

   Набагато краще, якщо домашнє тренування відбу­вається у три прийоми по 5 хвилин. Дитина читає і переказує невеликий абзац або маленьке оповідан­ня. Через годину-дві — ще одне читання, а перед сном — ще одне. Таке 15-хвилинне тренування дає значно більший ефект» ніж 1,5—2 години безперерв­ної роботи.

   Якщо дитина неохоче читає книжки, їй необхід­но запропонувати прочитати один-два рядки, а потім трохи відпочити. Такий режим автоматично вини­кає під час читання дитячих книжок з малюнками, книжок-розмальовок з невеликими текстами, під час перегляду діафільмів.

   Кожний діафільм містить 36—40 кадрів — це 72—80 рядків тексту. Тому читати треба по черзі, кілька кадрів читає дитина, потім кілька кадрів — хтось із батьків.

   Гарні результати дає читання перед сном. Це пояснюється тим, що остання подія дня найкраще фіксується емоційною пам'яттю, тому під час нічного сну людина знаходиться під її впливом, звикає до цього стану. Внаслідок цього у неї формується пев­на установка, певне ставлення до того чи іншого виду діяльності.

   Тому рекомендація вчити вірші напам'ять перед сном має дуже глибоку психологічну підставу.

     Дуже ефективним є перегляд перед сном діафільмів.

   Значно гальмує розвиток читання слабка опера­тивна пам'ять, невеликий обсяг зорового сприйнят­тя. Це виявляється у тому, що дитина не бачить усього слова, а читає його по складах, або читаючи речення з 6—8 слів забуває перше слово, дочитавши до 5—6.

  

           Природно, що вона не може зрозуміти зміст прочитаного, змушена кілька разів прочитувати ре­чення. Дуже ефективно тренувати оперативну па­м'ять за допомогою зорових

диктантів. Тексти цих диктантів та методика їх впровадження (див. дода­ток) були розроблені професором І.Т.Федоренком (Харківський державний педінститут, лабораторія експериментальної дидактики).

   Було розроблено 18 наборів речень, по шість ре­чень у кожному наборі. Кожне наступне речення на одну дві букви довше за попереднє, тобто речення подовжуються поступово.   Якщо перше речення «Іде дощ» містить 6 букв, то останнє речення вісімнадця­того набору — 47 букв. На роботу з усіма вісімнад­цятьма наборами вчитель витрачає не більше двох місяців. Отже, за два місяці оперативна пам'ять ди­тини розвивається настільки, що вона легко може прочитати, запам'ятати і без помилок записати ре­чення з 47 букв (або 8—9 слів). Оскільки дитина лег­ко розуміє зміст речення, то й читати їй стає цікаво, отже, й процес навчання читання відбувається наба­гато швидше. Зорові диктанти треба писати щодня — написання їх через день дає незначний ефект.

   Дуже ефективним є й багаторазове читання. Про­водиться воно у режимі «читання-дзижчання» упро­довж однієї хвилини на незнайомому тексті. Після того, як учитель прочитає початок якогось оповідан­ня, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до яко­го слова він дочитав. Потім відбувається повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Природно, що вдруге кож­на дитина прочитає на кілька слів більше. Це викли­кає позитивні емоції і бажання читати ще. Але не слід читати один і той самий текст більше трьох разів.

    Читання у темпі скоромовки призначене для тре­нування і розвитку артикуляційного апарату. Про­водити його можна на знайомому тексті, причому вимоги до виразності читання в даному випадку знижені, але підвищені вимоги до чіткого вимов­ляння закінчень слів. (Виразність читання і чіткість прочитання — це завдання, які виключають одне од-не.) Ця вправа триває не більше 30 секунд.

    Потім дітям пропонують знову прочитати той самий текст трохи повільніше, але чітко, виразно. Діти читають знайому частину тексту і переходять до незнайомої. При цьому підвищений темп читан­ня у них зберігається, хоч і недовго (піврядка, ря­док). Однак тривалість читання у підвищеному темпі за умови регулярного тренування поступово збільшується, і через два-три тижні швидкість та виразність читання стають значно кращими.

   Наприкінці кожного уроку читання можна зали­шити чотири хвилини, щоб провести самозамірювання швидкості читання. Упродовж однієї хвилини діти читають незнайомий текст у режимі «читання-дзижчання» кожен у своєму темпі. Потім підрахову­ють кількість прочитаних слів і записують результат у щоденник. Порівняння результатів за тиждень зав­жди показує збільшення швидкості читання, що ство­рює позитивний емоційний ефект.

    На удосконалення навчальних навичок впливає чимало факторів. Наприклад, на розвиток читання позитивно впливає:

•  стимуляція до швидкого читання;

•  артикуляція.

    Тому треба систематично тренувати учнів у чи­танні скоромовок з метою покращення артикуляції: спочатку їх читають повільно, поступово збільшую­чи темп під час багаторазових повторень.

      Стимулювання  учнів до швидкого читання не обмежується зауваженнями типу «повільно читаєш, читай швидше», а супроводжується показом зразків «швидкого» читання Треба вимагати від учня кілька разів прочитати слово або речення, дати йому мож­ливість відчути, в якому темпі слід читати. Доціль­но, щоб текст прочитав спочатку сильний учень, а потім слабкий. Стимулом є й проведення конкурсів на кращого читця класу.

       Швидке читання можливе за умови відрегульо­ваного дихання. З цією метою проводять дихальну гімнастику. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.

    Упродовж усього періоду навчання в початковій школі потрібно удосконалювати техніку читання, прищеплювати любов до книги, готувати учнів до позакласного читання. Для цього треба не тільки навчити дітей читати, але й ознайомити їх з книгою як засобом спілкування людей, засобом масової інформації, як продуктом видавницької поліграфіч­ної промисловості.

    Слід ознайомити дітей зі світом книг, з бібліо­течними видами пошуку потрібної книги, сформу­вати у них інтерес до книги. З цієї метою, починаю­чи з вересня, можна з'ясувати, у кого з дітей є які книги і про що вони, запропонувати принести кни­ги на урок і уважно розглянути їх, практикувати чи­тання вголос окремих книжок, показуючи зразок виразного читання, організовувати переказування прочитаного, давати завдання вдома переказувати рідним зміст прочитаного, придбати нові книги. У другому півріччі можна показати, як вибрати книгу, організовувати самостійне читання мовчки, виявля­ти, хто з дітей читає вдома цікаву книжку і про що вона. У 2-му і 3-му класах необхідно й далі система­тично працювати з книгою, ознайомлювати школярів з роботою бібліотеки, вчити користуватися нею. Необхідно також встановити для кожного класу певну кількість сторінок, які треба прочитати протягом тижня. Наприклад, для 1-го класу — 30, 2-го — 60, 3-го — 80 сторінок, для 4-го — одну-дві невеличкі книжки. При цьому необхідний систематичний кон­троль вчителя за якістю позакласного читання.

   Щоб викликати зацікавленість учнів та їхніх батьків у розвитку навички читання, доцільно проводити ре­гулярні заміри швидкості читання і наприкінці кожного місяця заносити їх результати у таблицю, яка знаходиться в класі, щоб її могли постійно бачити учні і батьки. На початку та в кінці кожного семестру слід проводити контрольні заміри. Корисно залучати до цієї роботи і батьків, даючи їм поради щодо спос­тереження за читанням дітей удома, а також щодо їх тренування. Систематичний облік швидкості читан­ня — це не тільки стимулюючий засіб. Результати замірів особливо важливі і для відповідного корегу­вання там, де має місце помітне відставання деяких учнів від класу у техніці читання

Набір речень для зорових диктантів за системою І.Т. Федоренка

Набір № 1	Букви	Секунди	Набір № 3
Тане сніг.	8	4	Пташки прилетіли.           15       8
Тече річка.	9	4	Посміхалося сонце.          16       8
Почався дощ.	10	5	Бабуся шиє сорочку.        16       8
Сашко прибіг.	11	5	Матуся миє підлогу.         16       8
Оксана читає.	11	5	Дме холодний вітер.        16       8
Птахи літають.	12	6	Олена добре вчиться.       17      8
Набір № 2			Набір № 4
Настала осінь.	12	6	Сів шпак на шпаківню.        17        8
Ти шукаєш гриби.	13	6	Гріє ласкаве сонечко.           18        7
У лісі росте дуб.	13	6	Хатку занесло снігом.          18       7
Лід укрив ставок.	14	6	Соняшник ріс коло тину.     19        7
На небі хмаринки.	14	7	Катруся посіяла квіти.         19        7
У садочку жоржини.	15	7	Дмитрик заспівав пісню.      20       7

               

Набір № 5

У кімнаті свіже повітря.                    20           6

Галя читає цікаву книжку.                21           6

Хлопці купалися в ставку.                21           6

Гілки ялини вкриті інеєм.                 21           6

У Петрика є цікава іграшка.            22           6

На городі виросла квасоля.              22          6

Набір № 6

Місто Київ стоїть на Дніпрі.            23          5

Курчата забралися на город.            23          5

Чергові чисто витерли дошку.          24          5

Дідусь розказав дітям казку.             24          5

Трактористи працюють у полі.        24          5

Проміння сонця розтопило лід.       25          5

Набір № 7

Діти посадили біля хати вишню.     25          4

Небо вкрилося сірими хмарами.      25          4

Тепле сонечко зігріло малюка.         25          4

Старша сестра працює в лікарні.     26          4

Ласкаво віє весняний вітерець.        26          4

Дідусь подарував онуку буквар.       26          4

Набір № 8

Пішов дощик.                                    10          5

Ми їдемо до Києва.                           14          8

Бережіть свою школу.                       17          8

У Василька чистий зошит.               20          10

Допомагайте своїм мамам.               21           10

І в лісі, і на лузі стало тихо.             22           10

Набір № 9

Допомагайте своїм друзям.               22          7

Завтра вони підуть у похід.               22          7

Ми живемо далеко від бабусі.          23          7

Для праці в нас ростуть сини.          24          7

Морська вода солона на смак.         23          7

У лисиці довгий пишний хвіст.       24          7

Набір № 10

Ми з сестрою прийшли до школи. 24          5

Діти поливали кавуни і дині.           24          5

Мама називає Олю помічницею.     24          5

Донька завжди допомагає мамі.       25          5

Влітку наша сім'я була на Десні.     25          5

Набір № 11

Юрко довго думав над задачею.       25           4

Вузька стежка вела через поле.         25           4

Була чудова пора золотої осені.        25           4

Світить, та не гріє сонце золоте.      26           4

Птахи швидко летіли над берегом.  26           4

Лісові звірі готуються до зими.         26           4

Набір № 12

Син завжди допомагав батькові.              26           4

У саду збирають червоні яблука.             26           4

Конвалії схожі на білу хмаринку.            27           4

На алеї падало жовте листя беріз.            27           4

Минають теплі і сонячні літні дні.           28           4

                                 Люди дорожать дружбою з лелеками.      28           4

Набір № ІЗ

    Ми збирали моркву, цибулю і часник.          28                4

    Дівчина в коморі, а коса надворі.                  29               4

    Марійка збирає лікувальні рослини.             30                4

                               Наталочка вишиває дідусеві сорочку.           31               4

    Замерзла на морозі берізка  при дорозі.        32                4

     Сонячний промінець заглянув у вікно.         32                4

Набір № 14

Про жовтий колір часто кажуть золотий.             32              4

Ми зустрічали гостей з великою радістю.            33              4

Жовтенькі клубочки ходять біля квочки.             33              4

У лісі ковзанку з води збудували холоди.            33           /pnbsp;   4

Оксана наспівувала пісеньку.                                33              4

Синичка дзвінкою піснею пробудила весну.       35              4

Набір № 15

Ясі красиві метелики — червоні, жовті, білі.                        34              4

На лужку діти закружляли у веселому танку.                       35              4

Ромашка росте на лісових галявинах, луках.                         35              4

Дружна родина і землю перетворить у золото.                      36              4

Діти захотіли погратися з моїм цуценятком.                          36             4

Після дощу над лісом нависла барвиста райдуга.                  39             4

Набір № 16

Лежить на столі хліб, пишний, теплий, пахучий.                     36               5

Срібні колючки інею вкрили кожне дерево.                              36              5

На столі перед тобою лежить новенький зошит,                       37              5

Тільки зелена озимина нагадувала про осінь.                            37              5

Поряд з жовтим листком на гічці висіло яблуко.                      38              5

На лозах винограду сяяли золотом важкі фона.                        38              5

Набір № 17

Немає вітру, туман легшає, скоро встане й сонце.                        38               5

У полі ніжною зеленою щіточкою зійшла озимина.                     39               5

Блідий місяць о ту пору із хмари де-де виглядав.                         38               5

Йде на горах, по Карпатах, сніг у кожушку кудлатім.                 40                5

Діти із захопленням дивилися лялькову вистав).                          31               8

Діти набігалися, накаталися, змерзли і розійшлися.                     42               8

Набір № 18

Туристи мандрують морями, лісами, ріками та горами.                     42             8

Діти не знали, що заглядати в чужі вікна дуже негарно.                    43             8

Всі народи рівні, та земля там найкраща, де вродився ти.                 44              9

На виноградних лозах привабливо сяяли солодкі фона.                    45              9

Теплі й ласкаві руки у мами — літне проміння нагадують нам.       47              9

Промінь сонця заглянув у вікно, ковзнув по стіні і стелі.                  46             9

Завдання для покращення швидкості техніки читання

Завдання 1.

       Вправляйся у читанні скоромовок, спочатку повільно і правильно читай кожне слово, потім правильно і швидко, швидко і голосно, дуже швидко і напівголосно.

                  Сумно сомові самому.

                  Сидьми сом сам сидів.

                  Самого сома сум схопив.

                  Сім сусідів скликав сом:

                  Сміх і співи за столом!

Завдання 2.

    Прочитай скоромовки так, як і попередні, підкресли букву, яка найчастіше повторюється у них.

Сміх та сніг

                               Ніс сміхунчик сміху міх –

                               Сміх розсипався на сніг.

Зубр на зрубі

                                            Зупинився на зрубі зубр,

                                             Задивився зубр на зруб.

Завдання 3.

      Прочитай уважно слова. Скажи, чим вони відрізняються, яке значення має кожне з них?

День            сіл                         завод                      стан

пень            сіль                       заводь                     стань

льон            хлюпати                мій-змій                 день

льонар        лопати                  зуб-зубр                  пень

Завдання 4.

     Прочитай розмову між особами, про що чи про кого вона? Знайди слово, яке сховало жарт.

- Ну, хлопці, їдьмо.

- Та ще не запрягли.

-Дарма, дорогою запряжемо.

Завдання5

   А тепер, читаючи слова, придивися, як може змінити значення слова одна буква?

Куштувати - покуштуйте морозиво.

Коштувати - скільки коштує морозиво.

Завдання 6.

   Перечитай ці дорогі і милі слова, які з них ти найчастіше вживаєш і коли? Намагайся їх вживати щоденно і станеш найласкавішою дитиною.

    Бабуся, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабка, бабці, баба.

   Дідусь, дідусик, дідуньо, дідунько, дідусенько, дід, дідок, дідо, дідунь, дідик.

   Мамуся, матінка, мамочка, мама, мамонька, ненька, мамуся, матір.

   Татусь, татко, тато, таточко, татусик, батько, батечко, татуньо.

Завдання 7.

      Перечитай ці групи слів. Подумай, запитай старших із твоєї родини, ким вони тобі доводяться?

Сестра, сестричка, сеструня, сестриця, сеструся, сеструнця, сестронька.

Братик, братко, братечко, братусь, братунь.

Побратим, побратимко, побратимець, побратимчик.

Посестра, посестриця, посестрина, посестронька.

Дядько, дядечко, дядьо, дяденька.

Завдання 8.

  Прочитай розмову бабусі Теклі з онуком Андрійком.

     Моя бабуся Текля завжди нагадує про те, що хліб святий.

- А що, бабусю, хліб святий? Як Бог?

- Так, Андрійку, святий, бо його ростили, онучку. Хліб усіх на світі тримає. У ньому праця тисяч людей. Віра і надія на краще життя. Без хліба людина жити не може. Навіть у молитві до Бога людина просить дати їй хліба щоденно.

- Бабусю, а де вирощують хліб?

- На нашій багатій і щедрій землі. У нас такі гарні хлібні поля. Глянеш - то зеленіє, то половіє, то жовтіє.

- А то наш татусь з дідусем збирали його комбайном?

- Так, онучку, так, рости і ти здоровим та щасливим і дбай, щоб наша Україна була зав-жди хлібною державою.

Завдання 9.

  Прочитай швидко, але правильно кожне слово. Скажи, які слова тобі легше було читати - односкладові, двоскладові чи трискладові?

Зуб              дам             лити            хатина

Зруб            там              пити            хустина

Зріз             дім               мити            капуста

Звір    Двір                      дим    дум             шити замок                     буряки   кавуни

Завдання 10.

    Прочитай антоніми, додаючи слова, які пропущені.

Добре – погано                                      білий - чорний

 високий - низький                                ранок - ...

широкий-...                                             небо - земля

день - ніч                                                весело -...

м'який-...                                                 добрий-...

Завдання 11.

          Прочитай кілька речень тексту.

   Дівчата пішли у ліс по ягоди, хлопці - по гриби. Коли назбирали повні кошики, сіли відпочити. Дівчата пригощали хлопців ягодами, а хлопці дівчат — грибами. Хлопці свої гостинці поїли. А що робити дівчатам? Взяли вони грибки і понесли додому, щоб посмажити і пригостити маму чи бабусю.